Світанком, засмаглим, нівроку…

Світанком,  засмаглим,  нівроку,
вінками  квітчатимусь  синіми.
Збираючи  в  Лету  оброки,
в  твоїм  загублюся  імені.
Позбувшись  цієї  мороки,
ввесь  вечір  буду  щасливою,
віршів  чиїхсь  визрілі  соки
смакуючи  «dosis  minima».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626425
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2015
автор: Близнюк Алла