Вона ішла одна по місті.
Лягали зорі їй на плечі.
Родив чуття якісь двоїсті
Цей вечір.
Ні снігу, ні дощу, ні вітру.
Мороз тихенько в спину дише.
Врізається скупа палітра
У тишу.
ЯК швидко день добіг до ганку
Уліз у темну шубу з плюшу.
Налив їй смутку наостанку
У душу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626435
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.12.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)