Думками повертаюся в ті дні,
Коли сіяли зорі ввишині.
А ми удвох, де пахнув липи цвіт,
Дивилися на зірковий політ.
Місяць сміявся, що знайшов нас двох,
Так захотів на небі певно Бог.
Та ти шукала в небі зірку ту,
Що гріла в небі чорну пустоту.
Що долею світилась поміж зір,
Яку омріяв в небі ювелір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2015
автор: Віталій Назарук