Знову періщать зливи,
Крапель тремтливих вальс.
Гляньте, як я щасливий,
Думаю тільки про вас.
Що ж ви ховаєте погляд,
Наче не знані в любові?
А при такій погоді,
Зайві завжди парасолі.
Чом ви іще в мовчанні,
Зливам наперекір?
Наче оте кохання
Дикий і лютий звір.
Бачу, що вам не йметься,
Ваша душа на розрив...
Дощ стукотить у серце,
Наших взаємних злив.
29. 06. 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626633
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2015
автор: Віктор Остроух