Скажи яка на вигляд смерть?
Чи можна буде домовитися з нею?
Я молодий і помирати ще не хочу…
Я зраджу або вкраду ради неї.
Я все зроблю аби мене не забирала
Хоч навіть сам лишусь на цьому світі,
Хоча одне? Але все ж маю побажання!
Щоб вільні України були діти!
Бо москалі життя нам жити не дають
Не так москаля,як наш політик злодій,
Не так політик як ми самі собі,
Скажу вам сумно,але сміх тай годі.
Бо ми самі свою країну обкрадаємо
Беремо взятки в неправді живемо,
Шукаємо ми вигоди лише для себе
Та ми за гривню свою рідну матір продамо!
Самі ми вибираємо свою дорогу
Самі й дивуємось чому ми в пеклі,а не в раї,
Життя будуємо на власних помилках,
І на перед вже знаємо, що нас усіх чекає!
Але все рівно вибираємо ми хибний шлях,
І на чужому горі ми наживаємось грошима,
Будинки будуємо ми величезні,
І кожен день у нас нова машина!
Але усього цього в раю чи пеклі вже не буде!
Чи був я багачем чи бідним вже значення не має,
Лише Господь буде судити по поступках,
А Господ Бог єдиний правду знає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626721
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2015
автор: Юрій Боршош