Я... навіть не можу читати ві́рші.
Втомився жити, але жити треба.
Ловлю очима падіння зірки,
Але не знаю чого бажати.
Я лю́блю зиму - мені там краще;
Зима прийшла - але нуль емоцій:
Тепер начхати на сніг і сонце
(Колись любив ловити сніжинки).
Будую дім - та мені не потрібен
Ні м'я́кий матрац, ні висока стеля;
Тільки рюкзак і улюблений спальник...
Мій дім - це моя пустеля.
Досі жалкую що не виросли крила.
Досі живий, хоча й не плазую.
Хочеш побачити мою могилу?
Немає проблем! - Я в ній ночую.
Знову хтось скаже що це гидота -
Оця писанина про щось несуттєве.
Я згідний із ним, але не з собою.
Я майже забув як читати ві́рші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626725
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 06.12.2015
автор: yurr