Ця осінь -- всі секунди-миті
важкі й вологі, мов намокла верхня одіж
і листя падають додолу вмиті
важкі й вологі, мов два келихи, що зайві випиті.
Немов останні порухи стріли-секунди,
мов біль у грудях віддають
останнім стуком.
І все зостанеться і станеться останнім звуком,
останнім порухом в*язкої крові, що
Мов зливатиметься зливою і опадом, листопадом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2015
автор: La_Ra