Сідало сонце вечором червоно,
Немов воно скупалося в крові.
Далекі хмари віддзвеніли громом
І вітер заспівав в сухій траві.
Від сонця залишилась половина,
Далекий обрій полум’ям горів
І сіру кофту одягла хмарина,
Я ще таких не бачив вечорів…
А хмари гуркотіли навіжено,
Червоне сонце далі йшло до сну.
Громи збирали хмари поіменно,
Ховали сонце в сіру темноту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626793
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.12.2015
автор: Віталій Назарук