Твого серця, глибоко-криваві,
Незагоєні рани, пекучі
І думки ті, нестерпно-ядучі,
Я втоплю у шаленства заграві.
Я втоплю у шаленства заграві
Всіх примар до останньої, скоро.
Крижані розсипаються гори -
Вогняний шлях торуючій лаві.
Вогняний шлях торуючій лаві,
Наче промінь до серця і в душу.
Може звабою зцілитись змушу?..
Бал знов демони правлять лукаві.
Бал знов демони правлять лукаві,
Але крихти збираю цілющі,
Навіть зло не таке всевидюще,
А дракони не всі і триглаві.
А дракони не всі і триглаві,
На одну - меч любові знайдеться.
В ранах, солодко щемом озветься...
Твого серця, глибоко - криваві.
07.12.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2015
автор: Ліна Ланська