Спи, засни, моя дитино,
за вікном росте калина
і загляне у вікно:
чи дитина спить давно?
Ніч закрила оченята
і запрошує вже спати,
заглядає у вікно,
зірки світяться давно.
А на небі місяченько,
колише його ніченька:
"Спи-засни, бо пора спати,
а зіронькам заморгати."
Спить вже милая дитина
колихає ковдру тихо:
прилітав уже Сонько,
вилітав назад у вікно.
Буде Сонько прилітати,
і дитину колихати,
летить у сусідню хату:
теж дитині пора спати.
Сплять корівки і коза,
сон прилинув до Бровка
і муркочуть кошенята,
що дитині пора спати.
Поставили м’які лапки,
хвостиками обгортались,
спить здоровая дитина
і росте усім на диво.
Засинай, моє дитятко,
бо вже ніч і пора спати,
ще матуся буде спати
і дитину колихати.
Фотографія із інтернету.
7.12.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626973
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2015
автор: Светлана Борщ