Заснуло поле, зажурилось,
Снігами білими укрилось.
Сумує стомлена земля,
Зимою вкутані поля.
А ще недавно зеленіли,
Посіви сонечку раділи,
І його промінь золотий
Прикрасив колос молодий.
Хліба достигли і діждали,
Коли їх з поля повбирали,
І знову голий чорнозем
Напоєний рясним дощем.
Пухнаста ковдра розстелилась,
Відпочива земля – стомилась.
І так, по-черзі, з року в рік
Життя продовжує свій лік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627123
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.12.2015
автор: Лана Мащенко