Сон

Не  знаю,  що  мені  робити:
На  грішному  як  жити  світі?
Так!  Ми  скоряємось  гріхам.
І  я  також  роблю  їх  сам,
Але  мені  морозить  душу
Тривога:  що  ж  то  я  роблю?  -
Й  краплини  сліз  жар  щік  все  сушить!
Я  що  люблю  -  те  і  гублю!
Не  знаю,  чом  все  так  виходить.
Хоч  потім  заживе  це  все,
І  дні,  як  хмари  в  небозводі,
Промчать,  й  душа  знов  оживе,
Але  на  гріх  штовхне  спокуса,
Колишнє  вхопить  знов  за  вуса
І  буде  їх  крутить.  О  горе!
Наробиш  знову  лиха  море...
Не  знаю,  що  мені  робить...
Як  від  гріхів  оборонить
Моїх  всіх  друзів,  матір,  брата,
І  подруг,  й  інших  людей  всіх?
Згинь,  згинь  ти,  Сатано  рогатий!
Не  зваблюй  нас  робити  гріх
І  не  примушуй,  бо  я  силу
Хреста  Святого  покажу
Тобі,  Дияволе!  Безсилий
Ти  проти  нього.  Похрещу
Я  вікна,  двері,  стіни,  стелі,
Всі  меблі  і  усі  постелі,
І  покроплю  свою  сім'ю,
Й  за  всіх,  кого  я  так  люблю,
Молитись  буду!  Допоможе
Молитва  та  моя.  Пробач,
Пробач  нам  всі  гріхи.  О  Боже!
Почуй  мій  непідробний  плач!

...Отак  я  думав  в  тишині
І  задрімав  -  і  сон  мені
Приснився.  Та  якийсь  страшний!
Летівм  по  небу  я  -  і  мій
Зір  все  довкола  озирав,
Я  відчував:  не  до  добра
Це  все.  Дивлюся:  люди  вряд
Всі  стали,  рота  мов  солдат.
Між  ними  друзі  всі  мої,
Побачив  я  там  і  своїх
Близьких.  Кудись-то  відбірали
Усіх  їх.  Чую:  відіслали
Когось  до  пекла.  Когось  -  в  рай.
Я  просто  вражений  був  вкрай!!!
Відчув  я  вмить,  як  тихо  в  жилах
Пробіг  морозу  струм.  Занило
Моє  серденько.  Ось  дійшла
І  черга  до  моїх.  Імла
На  очі  впала!  І  тут  я
Прокинувся.  Уже  зоря
Світила  в  вікна.  Після  цього
Туманного  сну  і  страшного
Немає  спокою  мені.
Ні!  Не  дістануться  вони
До  рук  Диявола  ніколи!!!
І  ось  молитись  знов  став  я,
І  небосхил  вмить  засіяв  -
І  всі  оці  пропали  болі,
Чомусь-то  легко  так  мені
Зробилося.  Я  в  тишині
Став  знову  голосно  казати:
Все  добре!  Все  гаразд!  Проклятий
Дияволе,  нас  не  займай,
Ми  вірим  в  Бога,  вірим  в  рай,
Нас  Бог  від  тебе  захищає,
Твоя  спокуса  не  для  нас.
Тебе  він  скоро  знищить.  Знаєш
Ти  це!  Минає  злий  твій  час!
2004р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627154
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 08.12.2015
автор: Вадим Ферзь