Що тобі сниться, моє серце?
Місяць у небі як відерце,
у вікно заглянув, розсипав зорі,
щоб снів усім було доволі.
У колисці спить дитина,
біля неї – картатая хустина,
пливуть іграшки-кораблі
і не торкаються землі.
Гойдає місяць сонний край,
люлі, дитино, засинай,
здоровою засни, дитинко,
розумна й гарная, кровинко.
На небо нічка випливала
і приносила повнії мішки,
і сни у сита висипала,
із них робила зірочки.
Потім пливла собі по небу
човником легким наче пух
і розсівала із сит зорі,
що зігрівали як кожух.
А кожушком тим укривала
навколо всю малечу у селі,
щоб найкрасивішими виростали,
красу і щастя створювали всім.
Фотографія із інтернету.
6.12.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627217
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 08.12.2015
автор: Светлана Борщ