***
Красиве місто. І ми тут — гістьми.
Нам часу обмаль, наш потяг стигне.
Я місто знаю це років двісті.
Воно, як серце, воно, як стигми.
По Саксаганського спішим угору.
Тут сніжні зерна, і хмара висне.
Це місто вічне, як звичне "вчора".
І вічна пам`ять, черлено-чиста.
Хто я для нього? Всього лиш дрібка.
Для цього міста і небо зріле.
Не день сьогодні — холодна шибка.
Дніпро під кригу ховає тіло.
Таксі у простір шукає вихід
і оминає ряди плямисті...
Я звуки струнних почула тихі.
То плаче кобза? Чи бандуристи?
На площі протяг. Слова, як шерех.
Пориви вітру, мов кінські гриви...
Стою і плачу, де Правий Берег...
Плачу історії, де Берег Лівий.
листопад 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627234
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 08.12.2015
автор: Надія Позняк