Воно в мені

Цілий  день  на  душі  було  неспокійно.  Постійно  сняться  незручні  сни.  Не  тому,  що  вони  погані  чи  вульгарні  (хоча  бували  і  такі),  а  тому,  що  вони  настільки  інтимні  і  лише  наші,  що  розказати  про  них,  не  можу  нікому.  А  все  це  згущується.  Хмарне  небо  постійно  нагадує  мені,  що  уже  давно  потрібно  подбати  про  внутрішнє  тепло,  а  де  його  взяти,  якщо  ти  пішла.  Просто  вирвавши  шматочки  тепла  із  мене.  Тепер  тут  порожньо,  а  уже  зима.  Боюсь,  що  коли  вдарять  морози,  то  без  тебе  просто  заледенію.  Але  ти  далеко.  Але  ти  не  моя.  
Цілий  день  стримувався  від  написання  цього,  але  воно  кипить  в  мені,  наче  вулкан.  І  ось,  заглядаючи  в  очі  цієї  ночі,  я  здався  і  виплеснув  усе,  що  уже  давно  тривожить.  Не  знаю,  слабкість  це  чи  сила.  Просто  воно  в  мені.  
Можливо  ти  не  перша,  хто  це  прочитає,  і,  мабуть,  була  б  дуже  рада  взагалі  не  бачити  цього.  Бо  ж  нове  життя  для  того  і  існує,  щоб  не  озиратись  назад,  особливо  на  такий  неприборканий  і  постійно  бурхливий  острів,  як  я.  
Їдучи  із  роботи,  в  автобусі  було  повно  людей,  але  я  їхав  в  цілковитій  самотності.  Відчужений.  Нічий.  Втомлений  і  спраглий  за  твоїм  теплом.  Чим  далі  в  це  життя  без  тебе  -  тим  частіше  тебе  згадую  і  тим  болючіші  спогади.  І  болючіші  вони  не  від  того,  що  вони  погані,  а  від  того,  що  те  хороше,  що  мені  постійно  згадується  уже  не  повториться.  
На  останок  цього  коротенького  опису  душевного  стану  напишу  одне  питання,  яке  мене  постійно  турбує:  чому  усе  те  виринає  в  мені  знову  і  знову,  якщо  мої  страждання  односторонні.  Завжди  було  навпаки.  Думаєш  про  людину  в  сто  раз  більше,  коли  вона  думає  про  тебе.  Хіба  не  так?  Ми  завжди  читали  думки  одне  одного,  коли  ще  були  разом.  Навіть  не  з  півслова.  А  просто  говорили  одне  за  одного,  вгадуючи    стовідсотково  наперед  фразу,  яка  має  злинути  з  уст  коханої  людини.  

Гарних  снів.  Будь  сильною.  
Андрій

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627251
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2015
автор: Андрій Конопко