***

Чомусь  так  хочеться  самітньо  закурити,
Брутально  так  вдихати  в  груди  бруд.
Так  хочеться  у  ковдрі  загорнутись,  
Й  налити  кави  у  скляний  сосуд.

Так  хочеться  лиш  просто  зупинитись,  
Зробити  паузу  на  мить,  не  йти  вперед.  
Так  хочеться  із  всесвітом  не  злитись,
Й  не  планувати  кроки  наперед.  

Так  хочеться  промокнути  до  нитки.
Тремтіти  лиш  від  дотику  пера.
Лиш  хочеться  в  собі  не  загубитись.
І  не  глушити  стукіт  з-під  ребра.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627254
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2015
автор: несвідомий