Молода і юна,дихає красою,
Свіжа,наче ранок пізньою зимою.
Очі,як дві зірки,шкіра,мов би шовк,
Як її побачив увесь світ замовк.
Коси її темні,як бездонна нічка,
Наче Шлях Чумацький,у волоссі стрічка.
Вуста гарні,ніжні і ледь-ледь червоні
І такі прекрасні,лагідні долоні.
Усмішка красуні назавжди чарує,
Спокій і блаженство,вічність нам дарує.
Гарні намистинки шию прикрашають,
А росинки вранці личко умивають.
У вінку квітучім, вишиванці гарній,
Йде на сході сонця по землі янтарній.
А душа – віконце, чистая сторінка,
«Хто ж вона?»- питаю. «Мабуть, українка.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627314
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 09.12.2015
автор: Alyaska