Нічого кращого немає, аніж - мир...
Коли кулі, не свистять, над головою...
А постріли лиш чути, там, де - тир,
І не вкривається земля вся кров’ю,
Танки не гудуть біля подвір'я,
І кулемет, той - цокотить лиш у кіно,
А по тв лиш чути типу - перемир’я
Та це брехня ... ти бачиш глянувши в вікно...
Ти чуєш клятий стукіт кулемету,
Ти бачиш знову як заряджають "Град",
Когось вже грузять у швидку карету,
Вже вигорів до тла батьківський сад...
І хата та, яка стояла завжди скраю
Зрівнялася з землею вже ущент...
А ти стоїш, і сльози витираєш...
Серце застигає, наче монумент...
В цей час вже захотілось миру,
Та лиш тоді, коли утратив ти усе,
Що не цінив до цього часу щиро...
Тож українці, думайте. У мене все...
Автор : Назар Гузій 09.12.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627358
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 09.12.2015
автор: Назар Гузій