Серцю щемно-тривожно:
Вдруге розквітли вишні.
Сиплеться цвіт холодний, прагнучи обпекти.
Всі ми тут – подорожні,
Мов жебраки, Всевишній.
[i]Манну[/i] Твою небесну нам хіба осягти?
Нам неодмінно б ди́ва –
Жмені, торби́ ([i]торби́щі![/i]).
Нам неодмінно б свя́та п'яного балаган.
Бачиш: сиплеться мливо
Снігом надії з вишні.
[i]Манна[/i] Твоя даремна: застить очі туман…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627378
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 09.12.2015
автор: ptaha