До вітру свободи

Чи    знаю    тепер    їхні    статки?
Законів    багато    вже    є.
Дурня    то    все,    кажуть,    де-факто,
Де-юре  –  притягнуть    тебе.

О,  Боже,    та    стільки    вже    можна
Народу    впихати    брехню,
В    годину    лиху  і  тривожну
Терзати    країну    свою.

Мерзотно,    втомився    я    дуже,      
Дістала  жадоба  людська.
Я    хочу    до    моря,    мій    друже,
Де    білі    горять    паруса,

Де    б’ються      зі    скелями    хвилі
І    піною    море    шипить,
Де  далі  змикаються  сині,
І    вітер    свободи    не    спить.          


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627440
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.12.2015
автор: Г. Король