Так багато промайнуло літ,
Стільки зим, снігів, стільки морозів.
Скільки всього пережито - не разом.
Так багато пройдено доріг,
Здається, ніби йти ми вже не в змозі.
І один одного не пустим на поріг,
Мовчки йтимемо, самотні, по дорозі.
Роки дитинства, юності моменти,
Нам лише фрагментами вдалося зберегти.
Здавалося, життя таке коротке,
І ось ми вже немов в кінці дороги,
Та насправді нам ще дуже довго йти.
І доля не обманює ніколи,
Усіма силами так хоче довести,
Що ми створені один для одного.
І кращого нам просто не знайти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627469
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2015
автор: Юлія Мосс