Ми на варту вирушали

Ми  на  варту  вирушали
і  кота  з  собою  брали,
може  це  насправді  кіт
із  собою  брав  у  обхід?

Гордо  хвіст  він  піднімав,
усім  дорогу  показав:
у  нього  один  маршрут,
нехай  люди  з  ним  ідуть.

Іде  котик  уперед,
перевірить  край  увесь:
чи  на  складах  лишні
завелися  миші?

Гордо  підняв  хвостик,
виставив  уперед  носик,
а  тепер  він  вирушає
від  краю  і  до  краю.

Із  котом  йди,  охороно,
зброю  бери  із  собою:
раптом  буде  десь  і  вовк,
що  слідами  біг  й  замовк.

Але  вовка  тут  не  видно,
тільки  Бровко  бігав  швидко,
а  хто  йде  з  ним  у  наряд
потримає  автомат.

Грізна  була  охорона,
де  блокпост  і  вже  удома,
а  тепер  в  бліндажі  сплять
кіт  і  захисник-солдат.

Фотографія  із  інтернету.
4.12.2015.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2015
автор: Светлана Борщ