Ви чули, як гудуть старі стовпи
І виє завірюха на просторі?
Як тихо осідає часу пил
І мовчки тонуть кораблі у морі?..
А бачили, як теплий літній дощ
Сльозами нерозбірливо полоще
Однаково, чи то зелений хвощ,
Чи папороть, яка мені дорожче?..
Ви чули, як душа Землі кричить?
Не озираючись, приходить ранок,
Коли сумна печаль моя не спить
І бачить ненароджений світанок?
Природи загадкова благодать
У плетиві людського незбагнення...
Так важко нам про головне сказать,
Нестерпно жить у мареві щодення...
Незрозуміла істини печать
Та, що вірніша вірного на світі...
Живі і неживі - вони кричать -
Всі душі у мирському розмаїтті...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627510
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2015
автор: Наташа Марос