Ось,прокинувся Кобзар.
Він із гробу тихо встав,
Та й побачив він навколо,тільки цілий інтеграл.
"Що ж ви,рідненькі мої,стали вже такі дурні?
Все позерство.
Де братерство?
Плачу я,ви всі скупі.
Матінко моя рідненька,
Де ж усі нормальні люди?!
Де ж невпинні козаченьки?
Все навіюэ ті туги.
Що ж накоїли ви,діти?!
Де моя Країна мила?
Може треба менше пити?!
Щоб прийшла вже тая сила.
Де усі тії скарби,
Що для вас я закопав?
Посідали ви б за грати,
Щоб за вас я не страждав.
Якого дітька тут ще ви,
Як тягне вас у ту Европу?
Надіньте зразу кандали
Тай полягайте у гроби.
Ви думаете,що там вам буде краще?
Там лазять голубі.
А ви ж усі,мої нормальні люди.
Так будь вже тут,не їдь туди.
Так що ви робите ще тут,
Коли вам так нейметься?
Налий у голову собі той бруд,
І тихо так Франко не раз перевернеться."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627552
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 10.12.2015
автор: А.Н.Рассветный