[i]Коли всі вітри проти Тебе
І чорні сторінки вертихвістки - долі
Розкидала осінь у парку Тривоги,
Збирай мухомори - врожа́ю сезон...
Кожному своя біда і своя отрута,
Своя боротьба в циклоні небес,
Гнути спину на пана Творця
І тихо перечити струнами дишла -
Старою гітарою від Башлачова,
Новим акордом по свіжому смутку,
Звичним трагізмом опалих душ
І листям, що квітами ляжуть на них...
А скоро зима, буде знову мороз,
Говорять такого ще не було,
Де би зігріти сенс зледенілий ?
Де би взяти правди дрова...
Марші стихій як паради життя,
Хтось відстав, упав, не піднявся,
Інший плентається ще у хвості
Загадок людської природи...
Коли всі вітри проти Тебе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627593
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.12.2015
автор: Мандрівник