Ламай паркан! Не заховають
За ним від нас жорстокий світ!
Що там таке на нас чекає?
Руками рви колючий дріт.
Роби підкоп, гризи зубами
І позтирай всі нігті в кров.
У нас нічого за плечами,
А там, казали, є любов...
Та що любов! Я чув, там можна
Носити меч, а то і два,
І ще, що королі вельможні
Відповідають за слова.
І уявляєш, Санчо милий,
Там вітряки програють суд,
І всі кістки, що перемили,
В музей історії здають.
Там табунами Росінанти
Пасуться в полі аж ген-ген,
А партизани на тачанці
Стають героями поем.
Ламай паркан, мій милий Санчо,
А я записку їм лишу.
"Хто залишився - хай не плаче,
а хто зупинить не прощу"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627715
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2015
автор: Холодний Яр