Я думала: усім байду́же,
Що наше горе лиш для нас.
Та бачу: помилялась дуже,
Бо нас підтримують щораз..
Бо всі навкруг нас не чужинці.
Не вірю я, що ти помер.
Ти оживаєш у цій збірці
І будеш жити відтепер.
Ти вічно житимеш зі мною
У цих рядках, у цих словах.
Буду пишатися тобою,
Хоч сльози будуть на очах.
Я буду плакать за тобою,
Словами горе передам.
Ти не загинув, мій Герою!
Ти житимеш у цих віршах.
А поки будуть нас читати
І наше горе розділять,
Ти завжди будеш оживати,
А я - надіяться й чекать.
.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eutuzmoYe9c[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627763
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2015
автор: Ольга Калина