словно желая выжить после шторма, не в состоянии понять язык рыб, опыт не имеет значения в аквариуме с тонкими стенками,
драгоценные черты пустых строений, в которые не проникает свет глаз Медведицы, полярное сияние социальных и коммерческих реклам,
надеяться, что никто не покинул остановку сегодня ночью без подробной карты местности, где ещё не было печали.
никуда не двигается поезд, в котором нет ни одного свободного места, прощания и приветствия, белый шум,
сквозь стенки аквариума смотрит палеолитическое существо, как водоросли в самоварном золоте, разведённые золотом, обработанные йодом,
царапины на гладкой коже.
(Перевёл с украинского Станислав Бельский)
--------------------------------------------------------------------------
наче воліючи вижити після шторму, не маючи змоги зрозуміти мову риб, досвід не має сенсу в акваріумі з тонкими стінками,
коштовні обриси пустих будівель, в які не проникає світло очей Ведмедиці, полярне сяйво реклам соціальних та комерційних,
сподіватися, що ніхто не залишив зупинку сьогодні вночі без докладної мапи місцевості, де не були ще в жалобі.
нікуди не рухається потяг, в якому жодного вільного місця, прощання і привітання, біле шумовиння,
крізь стінки акваріуму дивиться витвір палеоліту, як водорості в самоварному золоті, розведені золотом, змащені йодом,
подряпини рівної шкіри.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627770
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 11.12.2015
автор: Станислав Бельский