А я лише письменник,
Своєї долі тіку,
Незгаданиий іменник,
Несказаний довіку,
А я лише хотів,
Почати жити знову,
Та стерти помилки я не зумів,
А почерк ставить мені нову,
І буду мріяти лише,
На новім дежавю би не спіткнутись,
Але не зміниться кліше,
І знову можу я в знайомі тупики носом уткнутись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627848
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.12.2015
автор: Давид Мрійник