Плакати хочу і ридати .
Йдуть незалежність д о б и в а т и
В Веровну Раду депутати.
Сідають думати й гадати ,́
Куди цей Схід і Крим дівати .
- Чи москалям його віддати ?
А потім грошенят віджати
За весь Донецьк і Кримський острів ?
Чухають лоба - це не просто …
А ці кредити ; - Хай їм трястя
Знову прокрутки в новій власті.
Ціль в них одна , мабуть , єдина.
Щоб розвалити Україну .
Все сперечаються і б*ються .
А за кордоном з нас сміються
Та чухають долоні стиха .
- Ой не було б нам , люди , лиха ?
Від тих боргів , що нас втягнули.
Петлю на шиї затягнули .
Скільки грошей , тільки сказати ?
А їх же треба віддавати .
А чим ? Скажіть ? Не розумію ?
Болить сердечко моє , мліє .
І важко дихати бо знаю
Петлю цю влада затягає
На наших внуках , наших дітях
На Заході будуть радіти .
В долоні плескать , танцювати .
Борг все одно треба віддати .
А чим ? скажіть ? Порозгрібали ,
Розпродали все , розікрали
Те що віками наживали .
З чого й кишені набивали.
Чужим добром і людським потом
Людей рахують вони скотом.
Закони пишуть лиш для себе
У них в житті більша потреба.
Будинки , яхти , вілли , дачі
Для нас , недоїдки собачі.
Їм все одно що з нами буде
Все б*ють себе у жирні груди
Мовляв « найкраще тут живуть».
А самі вдосталь п*ють і жруть .
Та тільки нова влада знаю
Останню шкіру з нас знімає
Під виглядом - « ідем в Європу»
Боргами затуливши жо…у.
Невже небесна сотня пала
Щоб захистити їхнє сало?
Їхні маєтки , їхні статки
Не сплачені в казну податки?
За що на смерть стояли люди
Під кулі виставивши груди ?
За те щоб так з людей знущатись
І не покараним лишатись.?
Набридла ця паскудна влада.
Цей президент , Верховна рада.
Їх корупційні схеми нові.
Брехня у кожнім пустім слові.
Набридло все. А що робити ?
Як далі в Україні жити ?
Знов на Майдан ,?на смерть за волю ?
За правду і щасливу долю ?
Набридла кров , даремні втрати
Нічні пусті теледибати .
Тож схаменіться олігархи
Пани безбожні і монархи.
Ні ви , ні внуки , ваші діти
Не будуть у житті радіти
Від награбованого з люду.
Їм гірше жити потім буде.
Бо те багатство потом вмите,
Кров*ю й слізьми людською вкрите.
Таке даремно не минеться.
І на тім світі відгикнеться
Їхня жага до царювання.
Це буде мрія в вас остання.
В аду багатство непотрібне .
Там всі на вигляд жалюгідні
Будь ти із міста чи з села
Доля одна . Кипить смола.
І все багатство що нажили
Не вкладете в одну могилу.
А там маєток не гектари,
Метр на два і все пропало.
Досить в рулетку грати з нами
Робіть все ділом , не словами.
Тільки тоді , хочу сказати,
Не будем плакати й ридати.
11.12.2015. Вількозукра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627892
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.12.2015
автор: Вількозукра