Ми звикли жити в гаморі ринг-тонів,
На ланцюжках навушників ходить
І не хреститись, бо не чути дзвонів,
Коли попса у плеєрі шипить.
Ми біжимо наввипередки з часом:
Устигнути б, схопити б (чи урвать) –
І не встигаєм… навіть зняти масок,
Аби нову комедію ламать.
А що, як просто випасти із трансу
І припинити цей життєпробіг,
Облишивши машин лижню на трасі,
Послухать тишу, де співає сніг,
Вдихнуть ванільних паличок морозу
Імбирно-гострий, свіжий аромат
на повні груди – і відчути сльози,
Які на віях радісно тремтять?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627912
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2015
автор: ptaha