** про початок днів солодких юності далекої:
Як манило небо нас, як плекало мрії!..
Та лише в метафори виросли надії…
** питаєш, юначе? - скажу: недоречні умови в любові
«Що змушує вас так сприймати цей світ без умов?»
Банальну дам відповідь: «Тільки любов. Лиш любов».
** кожному із нас:
Коли прийшов у світ цей – стань щасливим.
І не зважай на долю норовливу.
** чи варто?
Душі твоєї світ довершений, прекрасний
Не смій бруднити днем ганьби, що в зраді й рабстві.
--- ---
--- ---
** а якщо ми й воскреснемо – тільки від наших коханих!
Вчора мила мені – хай її не зів’яне краса! –
Ніжним доторком губ довела: є в житті чудеса!..
** яким ти скарбом є, чи відаєш, кохана?!
Твоє мовчання, погляд твій, і сміх, і пальців гра –
Дорожче це душі моїй, ніж слів пустих гора.
** не питай, від чого сум і радість:
Ой, бентежить нічка-зрадниця, поселила в серце думу:
Ти джерельце тої радості, ти джерельце того суму…
** у дні розпачу…
І втомилась душа поміж днів обезкрилених снів.
Тисли душу слова омертвілі, важкі, бездиханні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2015
автор: Касьян Благоєв