Так дивно...він з нею так довго,
а й досі не знає її...
Проходять примарами дні,
в яких не будується зовсім нічого.
Проходять примарами дні,
лиш сміхом дитячим зігріті.
Вона зберігає ці миті:
казкові, веселі, чудні та смішні.
Вона зберігає ці миті...
Вона тільки ними живе...
А він все ніяк не збагне -
її таємниці вже іншим розкриті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2015
автор: Юлія Сніжна