Ніщо... нікому...десь протиотрута
Так глибоко захована, шукай
На дурість нашу просто не зважай,
Дістане всіх згорьована спокута.
Ніщо...тепер, бо бачити не хочем
Без сумніву, а значить,без жалю,
Оте пусте, як бульбашка "люблю"...
Так байдуже, глумливо душу топче...
Ніщо...комусь воно близьке доволі,
Коли рожевий за вікном туман.
Страшніший страху лиш самообман,
Бо то вже вирок, воля у неволі...
11.12.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627992
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.12.2015
автор: Ліна Ланська