У санчатах сон кирпатий
їде у село до хати
і падає рясний сніг,
до санчат прилип.
Їде у кожну хатину
де маленькая дитина,
сон дитинці привезе
і дитяточко засне.
Стане собі дитя спати
і легенько колисатись,
ангелик малий над ним
й колискова прозвучить.
Вже заснуло ведмежатко
і вухате зайченятко,
котик швиденько засне,
гострим вушком поведе.
За віконцем - місяць ясний
і зіронька спить прекрасна,
світить сріблом у вікно:
бо дитя вже спить давно.
Спить лошатко і телятко,
у кошарі овечатко
і кізонька спить,
на сіні лежить.
Бровко в будці у дворі
і світяться ліхтарі,
але згаснуть скоро,
коли зникнуть зорі.
Спить здоровая дитина,
а із нею і хатина,
мама, тато і маля,
спить уся рідна земля.
Анімація із інтернету.
7.12.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627993
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 11.12.2015
автор: Светлана Борщ