Інколи так хочеться багато чого сказати, і ти сидиш в темряві і говориш, говориш поки не виговориш усе що на боліло....
...але в голос цього сказати ніколи не зможеш, так як собі не зможеш...і клубки в горлі, безбарвні сльози, крик без звуку в пустоту....
....в голові мерехтять зображення людей, ти впевнена що говориш це йому, тільки він глухий, далекий, і взагалі його тут нема
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2015
автор: Христя ^_^