Засріблились скроні,
Хмари, ніби коні,
Серце у польоті,
Наче журавлі.
Між вишень квітучих,
Солов’їв співучих…
Дихають на повну,
У піснях гаї.
Прилечу додому,
Сяду на подвір’ї,
Татова черешня
Ще не відцвіла.
Білизною хата,
Наче птаха в пір’ї,
Мені нагадає
Про мої літа…
За роками роки,
Піднялись високо.
Юність і дитинство,
На крило лягли…
Вже батьків не стало,
Та й часу замало,
Щоб нове намисто
Долі одягти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628021
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2015
автор: Віталій Назарук