В чумнІм,
гірча́вім
заблуканні
Моя прарусицька земля –
Кривіють верби,
дощ гетьманить,
В міжжур’ї
сивий спокій
скляк.
– А ти чому, грімке́ світання,
Таке сполохане – аж гай?
Душа моя –
перлина
травня
Закутана в
жалки́й одча́й.
Знічнілися
шайтан-тривоги…
Кульгає збуй
у рам’ї
кобзаря…
– Чи буде блаж’я
у Сварога?
– Чи вмиється
цілющістю
Зоря?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628074
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.12.2015
автор: *SELENA*