В думках з тобою більше не засну…

В  думках  з  тобою  більше  не  засну,
В  думках  з  тобою  не  прокинусь  знову…
В  свідомості  стривоженого  сну  -  
Чужа  розмова…
Де  в  колотнечі  бруду  та  інтриг,
Вже  й  не  дивує,  що  комусь  не  йметься,
А  раптом  хтось  "сховатися"  не  встиг…
То  просто  в  серце…
Вже  по  живому  ріжуть,  без  ножа,
Рвуть  на  шматки,  летять  дрібні  уламки,
І  сипляться  у  дивних  віражах
Пісочні  замки…
Прости…  Вже  більше,  мабуть,  не  живу,
Зламався  світ  притворства  та  ілюзій,
І  десь  між  сном,  і  тим,  що  наяву  –
Усі  загрузли…
А  що  тепер?  Лиш  спогади  і  час…
Хоча  мені  такі  вони  навіщо?
Коли  щораз  в  них  буде  менше  нас…
І  відчай…
©    Вікторія  ІВАНИЦЬКА

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2015
автор: Victoria Ivanitska