Стрункі тополі шелестять,
Іх пестить вітер ненавмисно.
Зелене листя, свіже листя!
Про мене не давайте згадувать.
Коли на вас погляне і згадає...
Стрункі тополі ненавимсно,
Нехай відчує сонце променисте,
І через всі шляхи тернисті
знову покохає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2015
автор: Воротілова Олександра