Соціально залежний.

Хтось  живе  у  суцільній  розкоші:
Бізнес,  вечірки,  Penthauses.
Та  до  кінця  не  усвідомлює  тонкощів,
Що  Paradisse  life-  дорівнює  пеклу  та  хаосу.

Біле  обличчя,  гарні  манери,  постава  струнка.
Ти  в  центрі  уваги,  для  декого  бог.
Та  не  встигнеш  зробити  вина  ковтка,
Ти-  ніхто.  Й  став  соціально  залежним  рабом.

Ввесь  світ  маніпулює  твоєю  подачею,
Передбачаючи  хід  твоїх  думок.
Всі  знають,  що  ти  з  тих,  хто  розкидається  здачею.
І  з  тих,  хто  не  звик  робити  перший  крок.

Щоразу  тримаєш  свої  мізки  в  руках,
Щоб  зайвого  тільки  не  вимовити.
Жити  для  себе  й  не  бачити  ліку  рокам.
Позбутися  більшого,  щоб  рутину  виробити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628205
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 12.12.2015
автор: Дана Креп