ЖИТТЯ
Кожному новому поколінню
На землі відведений свій час.
Ми з’явились з Божого веління,
І нащадки прийдуть після нас.
Молодість, як птах у високості,
Зникне і назад не знайде путь.
Мудра старість завітає в гості,
Хоч її не кличуть і не ждуть.
Ми у світі наче перехожі
На шляху у вічність з небуття…
Сили дай, благослови нас, Боже,
З гідністю прожити це життя.
Виростити дерево і сина,
Возлюбити ближніх як себе,
Вірити, що вічна Україна –
Стигле жито, небо голубе.
22.04.2001 ©Тетяна Лавинюкова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628260
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.12.2015
автор: Лавинюкова Тетяна