Синочку мій! Одна моя опора…
Зустрітись хочу, і до тебе прихилитись
Пішов служити ти у цю весняну пору,
Душею не кривив, щоб ухилитись.
В тривозі я весь час, на сході бʼють гармати.
Там знову жах, дияволом керований.
Благаю Бога, як і кожна мати,
Щоб спокій дарував в цей край згорьований.
Я прокидаюсь – і про тебе думаю.
Молюсь за тебе, проводжаючи зорю.
Живу постійно із цією думкою,
І я з тобою, мій синочку, говорю…
Серпень, 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628277
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2015
автор: Володимир Дивнич