МИКОЛАЙ ЗАБЛУКАВ.
Вже на годиннику північ,
Свище довколо зима,
Скоро співатимуть півні,
А Миколая нема.
Я у віконце дивився,
Двічі виходив у двір,
Темно, і тільки вітрище,
Виє страшенно як звір.
Б'є у вікно завірюха,
Снігом стежки замело,
Довго дивився я й слухав-
Спить під снігами село.
Де ти, Святий Миколаю?
Чи заблукав ти в снігах?
Я тебе так виглядаю,
Сон проганяю і страх.
Може зламалися санки?
Може ти збився з путі?
Знати б куди поспішати,
Все тут знайоме мені.
Вийду тобі на підмогу,
Взявши у руки мітлу,
І промітати дорогу
Зараз назустріч піду.
Я уже зовсім дорослий,
Може минув ти мене?
Але маленька сестричка,
Також чекає тебе.
Ранок постукав у хату,
Будить матуся:"Вставай!,
Ось, подивись, як багато,
Вам вдарував Миколай."
Сяють здивовані очі,
Як Миколай промайнув?
Я ж виглядав до пів ночі,
Потім, напевно, заснув.
Н. ХАММОУДА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628336
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 13.12.2015
автор: Наталя Хаммоуда