-------

Чи  бачив  ти  коли  небудь,
Як  плаче  дощ  сльозами  неба.
Коли  в  сухі  впадає  стебла,
Ота  безсила  всемогуть.

Як  через  стіни  межові,
Пливуть  по  небу  із  далечі
Хмаринки  –  крилоньки  лелечі,
І  несуть  крапельки  живі.

Вони  впадуть  в  твоїй  глуші,
А  ти  краплина  по  краплині.
Немов  гірким  вином  з  полині,
Втоляєш  голод  на  душі.

Чомусь  так  нині  повелось,
Що  білий  сніг  не  випав  досі.
Зима  ще  не  змінила  осінь,
Немов  образилась  на  щось.

2015р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628338
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2015
автор: Василь Надвірнянський