Молю тебе – хоч трішечки помовч,
коли існуєш вже одна, [b][i]від‘ємно[/i][/b].
Бо очі й вуха ріже [b][i]власноручна жовч[/i][/b]
і не вернути час…, потрачений даремно.
12.12.2015
* Ця епіграма написана мною після ознайомлення з твором Інни Ярової без назви, де є такі слова:
„Навіщо друже марити удвох,
Відштовхую, щоб існувать від‘ємно…“
та:
„Молила я: хоч трішечки помовч!
Даремно, що ж… пітьма закрила світло.
Тебе труїла власноручна жовч…“
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628342
Рубрика:
дата надходження 13.12.2015
автор: Олександр Мачула