Пил в мені,
Я є пил.
Якийсь же посил
Тут є чи ні?
Приспів:
Іноді той посил
Я брав косу й косив.
І щоб увиш не росла туга,
Губив зв’язок логічного ланцюга
І мене.
Стрепене
Мене
Стрепене
Мене
Мене стрепене!
Тече річка-перетічка,
Ще й величка,
Бо то Ніл.
Є такенька звичка
Виходити сенс чекати
На поділ.
Жиє казка-сон.
Окриляючий посил.
Сенс нас оросив,
Наче ранішній бутон.
24.03.2015. кркч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628362
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 13.12.2015
автор: Dingo Барський