Уже є купу закинутих трактатів,
Є безліч всього чого вже не сказати.
Висновок...
Залишається тільки мовчати.
Уже нема когось щоб міцно обійняти,
Нема того з ким можна помовчати.
Висновок...
Мені вже нічого сказати.
Уже є купу простих,нікчемних слів,
Які не грають уже якоїсь ролі.
Є тільки звуки яких давно не чути.
Висновок...
Твої слова давно вже пусті звуки.
Я пам'ятаю досі твої руки,твої очі,
Я не забуду серця твого стукіт.
Я пам'ятаю нашу мову жестів,
Де були лишні всякі різні звуки,
Твої обійми не знали мовних трюків.
Є безліч "недосказаних" рухів,
Ще більше забутих думок.
Висновок...
Ще менше слів і звуків.
Забула вже почерк твоїх обіймів,
Не знаю вже як це когось хотіти.
Нема того з ким було все "оглухле",
Нема того з ким знала "мову рухів".
Який висновок...
Не знаю що сказати.
Усе що я можу тепер лиш мовчати,
Відправити свої забуті трактати,
Тому хто й так їх не буде читати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628372
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2015
автор: Кларіс