Україно, рідна, мила,
Дроблена і зшита,
Кров’ю землю ти кропила
Й засівала житом.
Україно, твої діти,
Щоби виживати,
Розбрелися по всім світу,
А ти – старцювати.
Україно, рідна ненько,
Ти для всіх єдина,
Розберися вже гарненько,
Оціни людину.
Україно, стань заможна,
Досить рабувати,
Дітей своїх пора ж, може,
Додому вертати?!
9.12.2013.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628717
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.12.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)