Кохай її, хоч зовсім, небагато
Лишилось днів, а може і ночей...
Кохай,не боячись ні болю зради,
Ні смерті...лиш байдужості очей,
Її очей, в яких втопився б зразу,
Якби побачив...тільки уві сні -
Надумана та, випадкова фраза,
Нехай згорить у вічному вогні.
Кохай її...вона таки відчує,
Таке кохання стріне тільки раз.
На мить загляне в душу, й заночує,
Серед пітьми, невіри та образ.
Іти назад?.. тоді вже краще плаха,
Навіки хай звінчається з життям.
Немає місця відчаю і страху -
Коли уповні душі від злиття.
15.12.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628828
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2015
автор: Ліна Ланська